З витоків львівської філателії

В часописі "Filatelista” №1, який появився у Жешові (укр. Ряшеві) 20 грудня 1908 року як орган міжнародних філателістів «Унія», його видавці - брати Альфред і Євген Щербани - у вступному слові задекларували потребу такого видання, яке прийде на зміну нефортунному журналу «Polski Filatelista», котрий виходив у Кракові в 1894-1900 роках.

Зокрема видавці висловили надію, що філателісти і редакції інших польських видань підтримають цей єдиний у словянському світі філателістичний часопис серед більш ніж 700 подібних видань у західних країнах.

Серед запрошених до співпраці найавторитетніших філателістів знаходимо прізвище і Євгена Барчака зі Львова.

В №2 «Filatelisty» від 20 лютого 1909 року було надруковано оголошення:

"Спілка міжнародних філателістів «Унія» в Жешові, секція Львів. Організаційне зібрання відбудеться 5 березня 1909 р. у приміщенні Товариства польської молоді імені Бартоша Гловацького, вул.Пекарська 17. Початок о 7 год. вечера. Запрошуємо гостей."

Ще одне цікаве оголошення в тому ж номері часопису:

"Філателісти зі Львова!!! В неділю 28 лютого буду у Львові, при тій нагоді продам поштучно марки по ціні від 10 гелерів до 50 крон за штуку. Місце - кав'ярня «Монополь» пл. Маріяцька 8 (тепер пл.Міцкевича), від 4 год. пополудні до 9 вечора, купуватиму теж.

Щербан з Жешова».

Незабаром брати Щербани вирішили перенести редакцію «Filatelisty» до Львова і спарений № 6-7 за червень і липень вже подав адресу Редакції і Адміністрації: Львів, вул.Личаківська 22, 1-й поверх, а через 2 місяці адресу було змінено на вул. Хорущизни, 11 (тепер вул.Чайковського).

«Filatelista» завойовував щораз більшу популярність. Регулярно адміністрація отримувала в обмін понад 30 філателістичних часописів зі всього світу. Видавці «Filatelisty» навіть анонсували намір відкрити у Львові першу в Австрії безкоштовну публічну бібліотеку з філателістичними часописами, каталогами тощо, звернувшись до читачів з просьбою надсилати непотрібні вже їм видання. На сторінках журналу регулярно друкувались матеріали із історії філателії, інформації про новинки зі всього світу, чимало місця відводилося різноманітній філателістичній рекламі. Також час від часу подавалися так звані «чорні» списки нечесних філателістів, остерігаючи інших від потенційних обманщиків.

А ось яку цікаву статистику роботи львівської пошти за липень 1909 рік навів журнал:

- післано зі Львова 15444252 відправлень, серед них нерекомендованих листів приватних 3817841, нерекомендованих службових 420772, рекомендованих разом 144968, поштових карток 5301408, газет 4148511 екземплярів та ін.

Це популярне видання братів Щербанів виходило у Львові до 1914 року.

ТАК ВСЕ РОЗПОЧИНАЛОСЯ…

Організований філателістичний рух серед українців у Львові розпочався І лютого 1927 р., коли при Верховній Пластовій Команді було започатковано, так званий "філателістичний курс", який тривав впродовж місяця. Двічі на тиждень 25 пластунів заслухувалися цікавими лекціями про початки та розвиток пошти, марки і філателію, які читав один з зачинателів українського маркозбирацтва Іван Корчинський. Завдяки його старанням була вихована плеяда молодих філателістів-пластунів, які вже не полишали свого захоплення, перетворивши його в органічну потребу не тільки колекціонування, але й вивчення і дослідження величезного світу філателії.

З появою першого фахового часопису "Український філятеліст" ("УФ"), який від січня 1925 р, почав виходити у Відні, зануртувало осмислене філателістичне життя окремих індивідумів, які відчули потребу об"єднуватися в гуртки і клуби за інтересами. Саме "УФ" в числі №3 за березень 1925 р. в редакційній статті висунув ідею створення центральної організації українських філателістів з осідком у Львові. В тому ж числі журналу була започаткована ідея заснування Українського Обмінного Товариства (УОТ), яке б об'єднувало під своїм крилом не тільки українців, але і представників інших національностей, даючи їм змогу вести між собою обмін марками кореспонденційним шляхом. В скорому часі членами УОТ помимо українців стали австрійці, голландці, датчани, латиші, німці, поляки, румуни, угорці, чехи, хорвати, було чимало представників з різних теренів СРСР. Започаткував список членів УОТ головний редактор і видавець "УФ" д-р Іван Турин. Другим у цьому списку  був Юліан Максимчук з Мразниці біля Борислава, в подальшому видатний діяч українського філателістичного руху в діаспорі, автор відомих каталогів українських державних і недержавних марок.

20 травня 1927 р. відбувся 1-й з'їзд  українських філателістів у Львові, на який зібралося чимало колекціонерів не тільки з найбільшого міста Галичини, але і з маленьких містечок і навіть сіл. Після жвавої дискусії було прийнято рішення якнайшвидше заснувати у Львові Українське Філателістичне Товариство (УФТ), яке об'єднало би на правовій основі всіх колекціонерів українців. Обраному підготовчому комітету в складі п.п.Войчака, Гладиловича,  Єзерського та Корчинського було доручено здійснити всі організаційні заходи, щоб вже восени того ж року новостворене товариство офіційно розпочало свою діяльність. Однак з різних причин цей комітет не зміг повністю виповнити покладену на нього місію і 30 червня 1928 р.  в залі НТШ по вул.Чарнецького 24 (тепер вул. Винниченка 24) відбувся II-й з'їзд українських філателістів, на якому зі звітом виступив голова організаційного комітету І.Корчинський. До запропонованого ним проекту статуту майбутньої філателістичної організації було внесено ще деякі доповнення. Заслуханий був теж реферат редактора "УФ" Івана Турина з нагоди І0-ліття українських марок та українського філателістичного руху. Новообраний організаційний комітет, до якого ввійшли п.п.Миколаєвич-голова, о.Загайкевич - заступник , Войчак - секретар, Боднар - скарбник, Мулькевич-пресовий референт, пообіцяв докласти всіх  зусиль, щоб якнайскоріше зареєструвати остаточний варіант статуту в органах влади.  Однак бюрократична тяганина з реєстрацією УФТ тривала ще близько 4-х місяців,аж поки ІЗ жовтня 1928 р. не відбулися установчі збори, на які зібралися найвизначніші філателісти Львова. Переповнений зал крайового товариства "Сільський господар" по вул.Зіморовича 20 (нині вул. Д. Дудаєва 20) вирував від жвавої дискусії учасників зборів. Було оголошено Статут майбутнього товариства і ретельно розроблені правила обміну марками,а також обрано управу товариства до якого ввійшли: Данило Миколаєвич - голова, Роман Лехицький - заступник, Володимир Войчак - секретар, Марко Рудницький - скарбник, Кость Єзерський - бібліотекар, о.Корнило Загайкевич  і Семен Магаляс - члени правління. Ревізійна комісія - Володимир Кипріян і Мирослав Гаврисевич. Перша регулярна зустріч УФТ відбулася 20 жовтня 1928 р. в тому ж приміщенні товариства «Сільський господар», яке і надалі любязно надавало філателістам притулок. До лютого І929 р зустрічі колекціонерів відбувалися щосуботи вечором, надалі двічі в місяць.  До послуг членів УФТ був повний комплект каталогу Зенфа, а також австрійські і німецькі філателістичні часописи .Особливою популярністю користувався "Український філятеліст", для підтримки якого регулярно збиралися кошти та залучалися нові передплатники. У Львові тоді налічувалося близько 50 філателістів, однак до новоствореної організації вступило тільки 15 осіб, що характерно для галицького загалу, який не звик до організованих громадських форм діяльності.

Навесні 1930 р. відбулися чергові звітно-виборні збори, на яких новим головою товариства було обрано Костя Єзерського. Але справжньою душею громади філателістів став Володимир Кипріян, який ще в далекому 1924 р. був чільним діячем філателістичного гуртка серед інтернованих вояків УГА в Йозефівському таборі (Чехія).

Перебравшись в 1928 р. до Львова В.Кипріян аж до своєї передчасної смерті в 1934 р.  невтомно трудився на ниві української філателії.  Після такої втрати УФТ кілька років не виявляло ознаків життя. Тільки після наступних загальних зборів в березні 1938 р., коли до керівниц­тва товариства прийшов новий голова Петро Мигович, діяльність УФТ оживилася. Останнім головою УФТ, до його ліквідації у вересні 1939 р.  більшовицькою владою, був Ярослав Зубенко.

Олександр Жарівський